Про рівність і дискримінацію краще говорити через життєві ситуації, а не абстрактні поняття – правозахисниця Олена Шевченко

Не лише донорський, але й ціннісний ландшафт змінився для неурядового сектору протягом останнього року. Глобальні процеси, як то згортання міжнародних програм підтримки від USAID, геополітична нестабільність та зміна риторики у багатьох питаннях, впливають прямо чи опосередковано на порядок денний практично кожної організації.

«Популізм процвітає у багатьох країнах. Як наслідок — хитаються уявлення про необхідність політик рівності, інклюзії та різноманіття», – зазначила голова громадської організації «Інсайт», правозахисниця Олена Шевченко під час вебінару «Підтримуємо різноманіття та протидіємо дискримінації».

Серед факторів, через які громадський сектор зазнає тиску, експертка називає такі:

  • частина донорських програм переорієнтовуються,
  • тема різноманіття стає політизованою,
  • зростає тиск на правозахисні організації,
  • з’являється потреба в нових стратегіях безпеки та комунікації.

Для українських організацій це означає роботу в умовах подвійної нестабільності, де фактор війни накладається на глобальну трансформацію порядку денного у царині прав людини.

Правозахисниця переконана: щоб мінімізувати вплив негативних тенденцій, слід переформатовувати стратегії. На практиці це означає менше декларативності, але більше доказовості та вимірюваних результатів роботи.

Працювати з ризиками – це уже необхідність, а не опція на вибір, бо посилюються дискредитація та інформаційні атаки. Також наростають спроби подати тему різноманіття як «зовнішній порядок денний».

За таких умов важить локальна підтримка, тобто зростає цінність роботи з громадами. У цій площині добре працюють пояснення через практичні приклади, а не ідеологічні формули.

«Пояснення через безпеку, гідність і справедливість сприймаються краще, ніж через абстрактні категорії. Наприклад, різноманіття варто показувати через реальні життєві ситуації: доступ до послуг, безпека на робочому місці, захист від насильства. Це те, що зрозуміло людям», – пояснює правозахисниця, і додає: «Різноманіття більше не окрема програма — це принцип, який має бути вбудований у всю діяльність».

Нагадаємо, що освітні вебінари Київський хаб прав людини проводить спільно з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсинським комітетом за підтримки уряду Норвегії.

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email