Дбати про себе – важлива навичка для тих, хто піклується про інших. У цьому переконана психотерапевтка, клінічна психологиня Інна Сузова. Саме з її вебінару «Самопідтримка як важливий soft skill» Київський хаб прав людини розпочав освітній сезон 2026 року.
Інна Сузова практикує психоаналітичний, тілесноорієнтований підходи і символдраму. Нині працює як психологиня й тренерка програм відновлення в громадській організації “Бути”.
Психотерапевтка наголошує: важливо бачити реальність і реагувати на неї по-дорослому, трохи більше дбати про себе, бо тільки так ми матимемо з чим іти до людей.
А щоб оцінити свій реальний стан, Інна Сузова рекомендує сканувати самопочуття за моделлю світлофора.
«Зелений колір»
-маєте відчуття контролю;
-загалом почуваєтеся добре;
-маєте ресурс підтримувати соціальні звʼязки;
-усі базові потреби задоволені.
І навіть якщо відчуваєте стрес, що загалом закладений в нашому бутті, ви можете зібратися й виконати справу.
«Помаранчевий колір»
-не втрачаєте контакт з реальністю;
-можете зосередитися, щоб навчатися новому або робити щось корисне для себе;
-виклики, які ви самі собі створюєте, чи завдання, які ставите, можете подолати і відчути від цього задоволення.
Втім, коли стресу, перешкод чи викликів забагато, ваш організм переходить у режим «бий, біжи, замри», а реакції стають менш контрольовані. Пам’ятайте, що у «помаранчевому режимі»
інструментарій самопідтримки вже обмежений.
«Червоний колір» самопочуття – це коли ви вже втрачаєте землю під ногами. Так стається, коли навантаження надзвичайно тривале, а інтенсивність викликів та проблем – висока. Може йтися про вигоряння, коли нервова система виснажена. Важливо фіксувати цей стан, у якому бажано звертатися за фаховою допомогою.
Ще один інструмент самодіагностики – оцінка стану за шкалою від 1 до 10, де 1 – почуваюся дуже добре, а 10 – відчуваю надзвичайну втому. Ця методика підійде для розуміння власного фізичного та емоційного стану, когнітивної та поведінкової сфери.
Як підтримати себе?
Емоційна сфера. Важливо приймати будь-які емоції. Попри всі навантаження і обов’язки постарайтеся знайти для себе простір і час. Якщо вас щось лякає і заважає рухатися уперед, можна написати лист своєму страхові, або просто дозволити собі кілька хвилин дуже-дуже побоятися, а тоді повернутися до справ.
Когнітивна сфера. Саме вона визначає, як на нас впливають думки за умови наявності стрес-фактору. Важливо відстежувати власні негативні та автоматичні думки і вчитися повертати себе в тілесні відчуття (який на дотик цей стіл, як почувається моя спина, наскільки гарячий цей чай), коли думки заводять у глухий кут.
Поведінкова сфера. Можливо, тут настав час зробити ревізію, чи не змінилися ваші звички й ритуали? Якщо це так і не від усіх звичок ви у захваті, важливо у цей момент не починати боротьбу із собою. Спробуйте до цього поставитися як до… рішення нервової системи, яке на певний час допомагає вам задовольняти певну потребу.
Пам’ятайте попри все: опора є завжди. «Ви сидите на стільчику, і це чудово. Довірте себе цьому стільцю, обіпріться на нього, побудьте трохи у цьому стані. Можливо, саме зараз вам потрібні ці кілька хвилин спокою, щоб рухатися далі», – наголошує Інна Сузова.
