Якщо ви хочете зробити свій захід безбарʼєрним, подумки поставити собі «галочку» за добре зроблену роботу, то вважайте це лише одним з кроків на довгому шляху. Організація безбарʼєрної події – це не кінцева мета, а радше сам процес, який має бути системним і послідовним.
Під час вебінару «Як організувати доступний захід: чек-ліст з 10 пунктів безбарʼєрності» координаторка напряму навчання та менторингу Київського хабу прав людини Ірина Виртосу поділилася ключовими аспектами, що може зробити ваш публічним захід максимально доступним для вашої аудиторії.
Важливо пам’ятати, що в цьому процесі варто рухатися послідовно. Як варіант – внести це до політик організації, консультуватися з експертами та експертками з безбарʼєрності. А головне – краще зробити кілька добрих змін, аніж не робити нічого.
Зібрали для вас чеклист рекомендацій щодо того, як практикувати доступність під час підготовки заходів і в повсякденній роботі організації.
1. Дізнайтеся, хто ваша аудиторія і які її потреби ви можете закрити під час заходу. Наприклад, у формі реєстрації додайте питання, які допоможуть з’ясувати:
- яких особливостей проживання потребують ваші учасники та учасниці;
- які необхідні розумні пристосування можуть знадобитися у період їх перебування;
- яку інформацію про стан здоров’я важливо знати організаторам.
2. Пам’ятайте, що не буває ідеального заходу. Але важливо діяти крок за кроком: враховувати норми доступності, збільшувати спектр послуг, бути відкритим до потреб найрізноманітніших груп населення.
3. Комунікація впродовж усього заходу – це мастхев.
Завчасно надішліть усю необхідну інформацію (в тому числі, доступну для зчитування скрін-рідерами для людей з порушенням зору). Це може бути лист із організаційними деталями, програму заходу, матеріали для ознайомлення.
Надайте контактний телефон особи, в якої за потреби можна буде уточнити організаційні деталі.
4. Доступна локація. Тут слід враховувати:
- чи є доступними для самостійного обслуговування і пересування кімната для проживання, вбиральні, коридори;
- чи наявні ліфти, інформаційні покажчики;
- наскільки достатньо місця для проведення активностей, чи вистачає часу між сесіями для відновлення та відпочинку тощо.
5. Доступна інформація і які можливості ви маєте, щоб забезпечити:
- дублювання інформації в різних форматах;
- опис/озвучування фото, ілюстрації, візуальних компонентів заходу;
- переклад на жестову мову та ін.
6. Принцип добровільності. Учасники та учасниці самостійно вирішують, чи брати участь у вправах та груповій взаємодії, або й те, в який момент вони можуть покинути приміщення чи захід загалом. Навіть якщо заповнили попередні форми згоди.
7. Супровід під час заходів та коректне спілкування. Перш ніж допомогти, запитайте, чи взагалі людині це потрібно. Коли допомагаєте, то чітко дотримуйтеся підказок, і краще перепитати, якщо щось не зрозуміли.
Не залишайте учасника/цю з інвалідністю без інформації та підтримки, водночас не робіть все разом або замість нього/неї.
Нагадаємо, що освітні онлайн-заходи Київський хаб прав людини проводить у співпраці Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсинським комітетом за підтримки уряду Норвегії.
