З початком великої війни в Україні виникла велика кількість організацій, які працюють у схожих напрямках. На тлі цього непросто показати донорам, серед яких у тому числі і комерційні компанії, унікальність власної експертизи і чим вона відрізняється від того, що роблять інші.
Але це усе ж таки можливо, переконана Олена Бочковська, комунікаційниця з-понад 10-річним досвідом роботи у міжнародних та національних проєктах соціального напрямку. Саме тому, як виділятися, чітко пояснювати назовні свою унікальність і пояснювати бізнесу, чому співпраця саме з вами буде взаємоцінною, був присвячений її вебінар.
Виділяйтеся на тлі інших
Організації у «переповнених» нішах мають або знайти свою унікальну перевагу, або подумати над тим, як проводити спільні дії чи організовувати кампанії з пошуку коштів у форматі партнерства.
Все це має лягати у комунікаційну та фандрейзиногову стратегії організації (як це зробити, ми розповідали раніше у наших публікаціях Стратегія – це ваш робочий документ, а не декларація на вимогу донора та «Навіщо ми це говоримо?» та як розробити і втілювати якісну комунікаційну стратегію)
Олена Бочковська рекомендує послуговуватися посібниками чи дослідженнями, які готували Zagoriy Foundation, “Щедрий Вівторок”, Міжнародна онлайн-школа Laba, Український католицький університет та інші.
«У пошуках фінансування й привернення уваги до вас потрібна системність. Фандрейзинг якраз є такою системою, а не чимось, що нагадує спалахи. І коли вам відмовляють у співпраці, це теж частина звичної щоденної роботи. Важливо вибудовувати win-win концепцію роботи, коли кожний учасник процесу був би у виграші. Подумайте, що саме може означати такий двосторонній виграш у вашому випадку», – підказує Олена Бочковська.
Дружіть і будьте корисними для потенційних партнерів
Спікерка також зауважує, що спочатку «працює» френдрейзинг, а потім фандрейзинг, а отже важливо розвивати зв’язки. Цю тезу підтверджують цифри: на минулорічній Українській конференції з фандрейзингу йшлося про те, що 62 % українців дізнаються про збори від друзів або знайомих і лише 10% з офіційних сайтів організацій. Також найефективнішими є збори, в основі яких креативні комунікації, залучення інфлюєнсерів та прозоре й вчасне звітування. З того, що не працює, експертка називає подачу через образ жертви.
Розповідь про організацію, її роботу, про себе як лідера та про команду — це складніша і багатошарова конструкція, але водночас це працює ефективніше.
Ключові поради для взаємодії з бізнесом від Олени Бочковської:
- Памʼятайте, це не завжди про гроші, але й про інші способи залучення ресурсів: бартер послуг чи інформаційна підтримка.
- У вашій пропозиції важливо давати варіанти залученості та співдії. Особливо у тих випадках, якщо ви не впевнені, що спрацює якась одна ваша пропозиція.
- Доступно показуйте, як ви вирішуєте проблему тих, кому допомагаєте. Давайте часові орієнтири того, коли і як ця проблема може бути вирішена. Не зупиняйтеся тільки на етапі проблеми — продовжіть це через пошука відповіді на питання «а що далі?»
- Починайте з малого — разова співдія, невелика участь.
- Використовуйте сторітелінг та показуйте реальний соціальний вплив.
- Допоможіть власникам бізнесу побачити потенціал й можливості соціального впливу. Наприклад, якщо для бізнесу важливий розвиток чи закріплення в певній громаді, ви можете показати, як співдія з вами посилить громаду, буде корисна цим людям. Бізнес це оцінить.
Говоріть зрозумілою бізнесу мовою показників і метрик
Враховуйте також ті поняття, якими мислить комерційний сектор. Це, наприклад, ROI (Return on Investment) — повернення вкладених ресурсів та ROO (Return on Objectives) – рентабельність цілей і нематеріальні вигоди для донорів чи партнерів. У ваших силах допомогти їм з пошуком відповіді на питання, чи вартували зусилля інвестицій? Для цього підійдуть дані (опитування, аналіз настроїв), які в прикладному полі опишуть здобутки співпраці.
Ну і звісно, партнерство — процес двосторонній, у якому донор теж має свої потреби і може шукати проактивно шукати однодумців з громадського сектора. Тож подбайте про те, щоб вас було легко знайти в інтернеті.
Тут в нагоді стане короткий чекліст для самоперевірки:
- Чи ваш сайт/соцмережу легко запам’ятати/знайти?
- Чи є на видному місці контакти, форма зв’язку?
- Чи відповідаєте ви на повідомлення/дзвінки у проміжку до 24 години, а то й раніше?
І саме тут рекомендуємо звернути увагу на екпертні рекмоендації і прочитати більше у нашій публікаціії про
соцмережі для громадських організацій: що працює зараз і як це використати.
І ще один неочевидний, але вагомий аргумент — звітність. Саме вона дає розуміння контексту і процесу вашої роботи та лежить в основі довіри. Звітність має бути зрозуміла, своєчасна, коректна, чітка та зрозуміла.
Якщо ж ви вже заручилися підтримкою бізнесу, уточніть у партнера, якою парнери хочуть бачити вашу звітність, обговоріть формат і погодьте дедлайни. Регулярно оновлюйте свої досягнення, фіксуйте виклики та зміни — це створює відчуття залученості у партнерів і демонструє професійність вашої організації.
Отже. короткий підсумок важливого від Олени Бочковської:
- Плануйте наперед.
- Cпілкуйтеся з донорами та бізнесами постійно, а не від події до події.
- Дружіть, будьте теплими.
- Будьте видимими й зрозумілими.
- Розвивайте сталі, довгострокові зв’язки у форматі win-win, де кожен отримує свій виграш.
Вебінар відбувся в межах проєкту, якй Київський хаб прав людини реалізовують разом з Центром громадянських свобод та Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.
