Ви могли помітити певного роду «бум» на стратегування серед громадських організацій – звичний для бізнесу інструмент поступово став більш доступним і просочився в інші сфери. Справді, командна залученість до створення стратегії здатна вивести роботу на більш якісний і прогнозований рівень. Але що ще треба знати для того, щоб напрацювати робочий документ, який справді стане опорою і навігатором, а не декоративним свідченням витраченого часу? Це пояснювала на тематичному вебінарі Уляна Мовчан, засновниця Connection Agency, докторка з політології у сфері стратегічного планування.
Знайдіть відповідь на питання «щоб що?»
Перш ніж переходити до справи, шукати, хто профасилітує цю важливу подію і бронювати дату в календарі команди, експертка радить чесно відповісти на кілька питань:
Навіщо вашій організації стратегування і що ми від нього хочемо насправді?
Які проблеми ми бачимо зараз і де вони переважають?
Що в організації є бажання посилити чи удосконалити?
Як виглядає стиль управління в організації та її структура?
І звісно ж, а про що саме буде ваше стратегування?
Важливо пам’ятати, що стратегування можна масштабувати: від охоплення програмної діяльності в цілому, так і діяти більш сфокусовано – сконцентруватися на комунікаціях, фандрейзингу чи зосередитися на розвитку конкретної тематики діяльності.
Ознаки того, що ви рухаєтеся правильно
Щодо самого стратегічного документа, він у тій чи іншій формі має містити кілька важливих компонентів:
Місійні аспекти: місія, візія, цінності.
Аналітична частина: SWOT, аналіз ресурсів, поточної ситуації.
Визначення цілей: стратегічні, тактичні.
Аудиторія: цільова, бенефіціари, стейкхолдери, потенційні донори.
Серія тематичних блоків, які залежать від виду стратегії.
План досягнення стратегічних цілей, терміни, KPI та відповідальні.
Уляна Мовчан зауважує, що до тематичних блоків, над якими ви працюватимете під час стратегування, може належати будь-що важливе саме для вашої організації. Якщо вам складно сісти і описати те, чим ви займаєтеся, у чому ваша унікальна пропозиція чи як вам спілкуватися з аудиторією, основи для цього можна напрацювати саме у форматі стратсесії.
Що “виростає” із стратсесії?
Зверніть увагу, що стратегування в подальшому лягає в основу кількох документів, які слід розрізняти.
Стратегічний план. Документ, який визначає довгостроковий напрям розвитку організації (зазвичай на 3–5 років), її пріоритети, цілі та очікуваний вплив.
Операційний план. Середньостроковий документ (зазвичай на один рік), який деталізує, як саме організація реалізовуватиме стратегічні цілі у конкретному періоді.
План роботи. Детальний перелік конкретних дій, заходів і завдань, може затверджуватися на тиждень/ місяць або у межах проєкту.
Зрештою, яким має бути ваш стратегічний документ?
1.Без води. Те, що реально допомагатиме у роботі команді.
2.Відповідає на ваші запити.
3.Дає розуміння, куди рухатися, для чого та як.
4.Визначає кількісні та якісні орієнтири та напрями кроків.
Спікерка наголошує: стратегія – ваш робочий документ, куди ви і ваша команда маєте регулярно зазирати, щоб звіряти ваші дії та результат діяльності. Не обов’язково ділитися ним, скажімо, на запит донора – достатньо зробити короткий витяг, який описуватиме ваші цілі, напрямки роботи й аудиторію.
Як дізнатися, що ваше стратегічне планування вдалося?
Є контрольні маячки, які свідчать, що щось пішло не так. Наприклад, коли після стратегування ви не отримали нових висновків, відкриттів і все виглядає так само, як було “до”. Або ж після розробки стратегічного документу у вас немає розуміння, як це застосувати на практиці і як взагалі з цим жити? Чи несподівано зʼясовується, що все повинна робити одна людина.
Стратегування результативне за умови, що ви напрацюєте операційний план і узгоджуватимете щоденну роботу відповідно до стратегічних цілей. Ну і звісно, послуговуватиметеся інструментами моніторингу та оцінки вашої діяльності і крок за кроком втілюватиме напрацьоване.
Нагадаємо, що вебінар відбувся у межах проєкту, який Київський хаб прав людини реалізує спільно з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсинським комітетом та за підтримки уряду Норвегії.
