П’ять інформаційних буклетів для допомоги постраждалим унаслідок російської агресії підготувала громадська організація «СЕМА Україна» спільно з партнерами — ГО «Випускники» та ГО «29 грудня». Матеріали побачили світ у межах проєкту «Посилення голосу постраждалих через peer-to-peer підтримку» за субгрантового фінансування від Київського хабу прав людини.
Буклети містять базовий набір інформації, що допомагає зорієнтуватися, яку підтримку можуть отримати ті, хто повернувся з російського полону та алгоритм подачі заявки до міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією. Також описують механізми допомоги, що орієнтований на постраждалих та підтримки за принципом «рівний рівному» для людей, що зазнали сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК) і роз’яснюють, у чому його відмінність від гендерно зумовленого насильства (ГЗН) і чому важливо розрізняти ці терміни.
Матеріали будуть корисними не тільки людям, що пережили травмуючі події внаслідок російської агресії, але також членам їхніх родин та близьким. А також представникам та представницям неурядових організацій, які хочуть краще розуміти проблеми, з якими можуть стикатися громадяни, що звертаються по допомогу.
Нижче — детальний опис буклетів та посилання для завантаження.
Буклет «Державна підтримка постраждалих від незаконного позбавлення свободи
Держава передбачила виплати та пільги для тих, хто повернувся з полону: 100 000 грн щорічно під час утримання і стільки ж одноразово після звільнення, відстрочку від мобілізації, збереження робочого місця, безкоштовну медичну та психологічну допомогу. Водночас буклет чесно говорить про реальні перешкоди: суб’єктивність рішень Комісії з питань встановлення факту позбавлення свободи, бюрократичний тиск і нерівність у доступі до реабілітації для цивільних порівняно з військовими.
Переглянути/завантажити буклет
Буклет «Підхід, орієнтований на постраждалих»
“Нічого про нас без нас” — цей принцип має бути золотим стандартом для будь-якої організації, що працює з постраждалими від СНПК. Буклет розкриває ключові засади: повага до гідності, конфіденційність, безпека, інформована згода, право на самовизначення, недискримінація, прозорість і комплексна підтримка незалежно від участі у слідстві. Окремо — про поширені порушення та куди звертатися, якщо права ігноруються.
Переглянути/завантажити буклет
Буклет «Взаємодопомога “рівний-рівному” для постраждалих від СНПК»
Метод “рівний-рівному” — це не замінник психотерапії, а простір, де слова “я теж це пережив” мають реальну цінність. Буклет описує принципи організації груп підтримки: підготовку фасилітаторів із числа тих, хто сам пройшов через травму, створення безпечного середовища, фокус не лише на травмі, але й на звичайному житті. Такий підхід сприяє посттравматичному зростанню — коли власний досвід стає ресурсом для підтримки інших.
Переглянути/завантажити буклет
Буклет «ГЗН vs СНПК: чому важлива точна назва злочину»
Змішування понять “гендерно зумовлене насильство” (ГЗН) і “сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом” (СНПК) — це не просто термінологічна неточність. Це перешкода на шляху до міжнародного правосуддя та належної підтримки постраждалих. Буклет у форматі порівняльної таблиці пояснює: СНПК — це воєнний злочин, свідома стратегія агресора, спрямована проти людей як представників народу, незалежно від статі. Визнання цього факту відкриває шлях до міжнародних трибуналів і гендерно нейтральної допомоги чоловікам-постраждалим.
Переглянути/завантажити буклет
Буклет «Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України»
Міжнародний реєстр збитків (RD4U) — це офіційний інструмент для документування шкоди, завданої громадянам внаслідок агресії рф. Буклет пояснює, як подати заяву через застосунок “Дія” за категоріями, що стосуються сексуального насильства (А2.4), катувань (А2.5) та позбавлення свободи (А2.6), які докази зібрати і що означає моральна та матеріальна шкода в розумінні реєстру. Подання безкоштовне і не вимагає юридичної освіти.
Переглянути/завантажити буклет
Усі п’ять буклетів — це спроба заповнити інформаційну прогалину між законодавчими нормами і реальним досвідом людей, які пережили найважче. Їх можна використовувати в роботі організацій, що надають юридичну, психологічну або соціальну допомогу, поширювати серед постраждалих і їхніх близьких, а також застосовувати у навчанні фахівців.
Виконання проєктів субгрантерів адмініструє Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод та Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.
