Права людини – дуже практичний і універсальний інструмент, а не щось далеке чи абстрактне. Як розуміння засад основоположних прав допомагає гуртувати навколо себе людей, добиватися рішень від влади та бути почутим у світі, читайте у нашому матеріалі.
Права людини мають універсальний характер у всьому цивілізованому світі. Розуміти їх засади і принципи, як це працює, означає бути частиною міжнародної системи правозахисного руху, що базується на основі Декларації прав людини.
Майже кожна організація громадянського суспільства бере свій початок від боротьби з проблемою чи захисту інтересів якоїсь групи. Але як цей інтерес стосується такої самої групи в іншому місті чи навіть районі того ж самого населеного пункту? Чому дві групи, які борються в різних місцях за щось подібне, мають проявляти солідарність? Чому ті, хто не стикався з такою проблемою мають підтримувати тих, хто проти неї бореться?
Інтереси групи суспільство рідко сприймає як щось, що виходить за межі локальної боротьби за ресурси, а за таких умов годі шукати підтримки зовні. Натомість, рамка прав людини дозволяє масштабувати виклик, показати його універсальність через прецедент і піти шляхом пошуку рішення, яке не допустить появу проблеми у майбутньому для інших груп.
Якщо організація пояснює свої цілі через систему координат прав людини, вказує на те, що у такій самій ситуації, як її бенефіціари, може опинитися будь-яка група людей будь-де, вона по своїй суті стає частиною правозахисного руху.
Отже, коли організація стає правозахисною, відносно неї вмикається механізм, який гарантує, що її підтримує і захищає глобальна правозахисна система.
У той самий час, коли спільний інтерес здатен згуртувати навколо себе максимум кількасот людей, захист прав людини є частиною глобальної світобудови. Це шлях солідарності з мільйонами громадян по всій земній кулі.
Ще один важливий момент – у різних частинах світу захист прав людини може мати різну вагу. Іноді така діяльність може бути переслідувана. Однак, проявляючись як частина глобальної системи, сам правозахисник чи організація можуть розраховувати на те, що у критичний момент чи у випадку переслідування, буде на кого спертися і не доведеться лишатися наодинці з загрозою.
Інша важлива складова правозахисного руху – можливість бути драйвером масштабних змін. Люди, що беруться захищати власні інтереси, виходять з розуміння несправедливості, яку, втім, не можуть сформулювати і перевести в прикладні інструменти. Ані уряд, ані парламент не стануть реагувати на проблему окремо узятої групи мешканців будинку, але умовна спільнота ОСББ може вимагати і, зрештою, домогтися законодавчих змін та регулювання проблем, з якими стикаються організації по всій країні. Або групи родичів полонених, об’єднавшись між собою, можуть більш результативно добиватися універсального механізму, який сприятиме звільненню всіх.
І тут варто нагадати про те, що права людини – глобальна та універсальна мова, зрозуміла усім демократичним суспільствам. Уміння перекласти локальний біль на цю мову і пояснити, які саме основоположні права було порушено, дає змогу винести проблему на більш масштабний рівень і заручитися підтримкою та впливом інших країн.
Ця мова однаково зрозуміла як громадянам, так і державним апаратам. Отже, нею варто говорити як з виборцями інших країн, так і через документи з бюрократичною машиною. Остання, за своєю сутністю, включається процедурно: не реагує на емоції, але для неї є переконливими судові рішення та правильно сформульовані, обгрунтовані звернення.
Варто зауважити, що концепція прав людини не регулює взаємини людей між собою, але її мета – захистити людину від держави. Умовна суперечка працівника з роботодавцем зі сфери особистих інтересів переходить у сферу прав людини, коли держава не втручається, щоб врегулювати конфлікт і зупинити його можливу мультиплікацію.
Знання прав людини і опора на них у повсякденній роботі організації дозволяє їй досягати стабільного результату, знаходити однодумців і об’єднувати зусилля з ними, а також масштабувати і посилювати свій вплив.
Скориставшись «Путівником з прав людини» через доступну форму подачі матеріалу, теми і ситуації з життя, можна підсилити свої знання і здобути підказки, як цей інструмент слід застосовувати на практиці.
